Через майже три десятиліття після розстрілу репера Тупака Шакура біля Лас-Вегас-Стріп суд у Неваді виніс вирок людині, яку слідство вважає організатором нападу. 13 жовтня 2026 року окружний суд у Лас-Вегасі засудив 63-річного Дуейна «Keffe D» Девіса до покарання у вигляді 40 років до довічного позбавлення волі за організацію вбивства музиканта у 1996 році.
За даними прокуратури штату, Девіс, колишній лідер банди South Side Compton Crips, був визнаний винним присяжними у серпні 2026 року за статтею про умисне вбивство з використанням вогнепальної зброї. Суддя Карлі Кірні призначила дві послідовні санкції – за саме вбивство та за обтяжувальну обставину, пов’язану зі зброєю, що в сумі дає від 40 років до довічного ув’язнення. Вирок передбачає зарахування часу, який Девіс вже провів під вартою, однак, за оцінками сторони обвинувачення, шансів вийти на свободу до дуже похилого віку він фактично не має.
Слідство розглядало Девіса як «шот-колера» – людину, що координувала операцію та забезпечила зброю для нападу. За версією обвинувачення, саме він дістав пістолет калібру .40 та передав його іншим учасникам, які перебували разом з ним у білих «Кадилаку» під час обстрілу автомобіля, де їхали Тупак Шакур і співзасновник лейблу Death Row Records Маріон «Suge» Найт. Репер отримав смертельні поранення ввечері 7 вересня 1996 року і помер у лікарні за шість днів, у віці 25 років.
Протягом багатьох років справа залишалася однією з найвідоміших нерозкритих в історії популярної музики. Поворот стався після того, як Девіс почав публічно розповідати про події тієї ночі – спочатку в інтерв’ю, а потім у власних мемуарах. Саме ці заяви, які правоохоронці намагалися corroborувати іншими доказами, стали підставою для відновлення активної фази розслідування і подальшого обвинувачення.
Під час процесу прокуратура наполягала, що мотивом нападу стала ескалація конфлікту між угрупованням Девіса та людьми з оточення лейблу Death Row. За кілька годин до стрілянини в готелі у Лас-Вегасі сталася бійка, у якій, за версією слідства, люди Шакура побили родича Девіса. Після цього, стверджували прокурори, обвинувачений разом зі спільниками вирушив шукати автомобіль, у якому їхав артист.
Захист натомість заявляв, що Девіс перебільшував або вигадував свою роль у подіях заради інтересу до книги та медійної уваги, а прямих фізичних доказів його присутності на місці злочину немає. Адвокати підкреслювали відсутність ДНК чи балістичних слідів, які б однозначно пов’язували їхнього підзахисного з автомобілем стрільців. Попри це, журі присяжних визнало послідовні публічні заяви Девіса достатньо переконливими у сукупності з іншими матеріалами справи.
На засіданні щодо винесення вироку виступили родичі Тупака Шакура. Вони наголошували як на особистій втраті, так і на впливі загибелі артиста на кілька поколінь його шанувальників та близьких. Для правоохоронних органів Невади вирок став підтвердженням того, що навіть справи, які десятиліттями вважаються «холодними», можуть завершитися засудженням, якщо з’являються нові свідчення.
Сам Девіс під час слухання говорив небагато та через захисників заявив, що має намір оскаржити вирок. З урахуванням минулого часу та віку засудженого апеляційна стадія може тривати роками, однак вже зараз очевидно, що саме цей процес, а не численні конспірологічні теорії, став офіційною відповіддю правосуддя США на питання, хто відповідає за загибель одного з найвпливовіших реперів світу.